Технічний опис маршруту спортивного пішохідного походу 2-ї категорії складності.-8

Здійснений в період 30 квітня – 8 травня 2011 року в Українських Карпатах.

8-й день – 7 травня - субота.

Будильник мобільного продзеленькав уже кілька раз. Мобільний стояв на столі. Мали вставати в 6:00. Прокинулись за пів години. Будильник вже не дзвонив. Було бл.6:30. Нічка була доволі теплою. Тент був цілий у конденсаті. Можна було його і не натягати, але хотів, щоб дівчатам було тепліше. У будиночку 0 градусів. Робимо фото інтер»єру альпбудиночка.(ФОТО 8.1,8.2).

Намети москвичів засипало снігом за ніч.(ФОТО 8.3).

Сильний снігопад. Чекаємо. Трохи розвиднілось. Вирішуємо штурмувати Говерлу. Прекрасно розумію, що нас чекає, бо був в таку погоду неодноразово. Але всі повні ентузіазму. Що ми піднімемось на Говерлу я не сумніваюсь. А от зі спуском можуть бути серйозні проблеми.

Робимо фото біля альпбудинку.(ФОТО 8.4). Виходимо о 9:33. Це досить пізно.

Перед нами спустилася група. ЇЇ ми бачили з вікна другого поверху. Слідів уже практично не видно. Пробиваю. Долаємо засніжені сніжники. Сніг за ніч випав чималий. Траверсуємо висоту 1850,2. Вітру нема. Підозріло тихо. Каже Я, що він за хребтом. Перепочинок. Знімаємо дощовики. Даю Ларисі карту, бо нести у руках незручно з трекунговими палицями. Вказівник висоти 1800. Проходимо трохи далі є вказівник траверс Говерли. Від нього. Нам вгору. Слідів нема жодних . Пробиваю. За кілька хвилин видно екопункт «Говерла». У будиночок не заходимо. Одразу ж штурмуємо Говерлу. Виходимо на кам2янистий гребінь. Кам»яні розсипи добрий орієнтир. Зліва з-за хребта зривається штормовий морозяний вітер. Справжні екстремальні зимові умови для новачків. Видимість погана. Карту забираю у Наталки. ЇЇ Лариса прикріпила до рюкзака. Такий вітер, що зараз зірве карту і понесе у невідомому напрямку. Дівчата зараз не в стані це зрозуміти! Несу в руках, незручно. Вона зараз має стати у пригоді.

Зупиняємось на кілька хвилин. Камені закінчились. Зараз полога шапка. Великий сніжник, притрушений свіжим снігом. Видніється обеліск і хрест.

11:30 Виходимо на вершину. Видимість дуже й дуже погана!(ФОТО 8.5,8.6,ВІДЕО 8.7).

Робимо кілька знімків. Пам!ятний знак з землею усіх областей України засипало снігом.

Потрібно негайно спускатися, адже вітер нещадний, а в нас нема зимового одягу. Пробую спуститися в бік вказівника на Заросляк. Беру азимут. Видимості нема абсолютно. Беру трохи вліво. Щоб праворуч не напоротись на скельні обриви. Майже іду наосліп. Всі ідуть за мною. Кілька невпевнених кроків. Невідомість попереду. Бачу першого і другого від себе. Кричу Оксані чи бачить всіх інших. Чи йдуть ззаду! Не мож зорієнтуватись, небо і сніг білі. Сніг зливається з небом. Абсолютна біла мла! Кажу всім щоб тримали один одного в полі зору. Крізь затемнені окуляри ледь видно тонку межу горизонту. Без них сліпило б очі. І була би біда. Між снігом і небом легенько щупаю ногами. Під ногами наст. Засильно взяв ліворуч. Сергій, Оксана і я стійкі, бо мають трекінгові палиці. Вони добре страхують, щоб не впасти. Але все рівно слизько. Тепер стали б у пригоді кішки. Але ніхто з групи навіть їх не має, тільки я, і то вдома залишив! Лариса падає на задницю. Наталя також падає. Притримується руками за снігову поверхню. Спиняється руками запхавши в сніг, щоб не впасти. Вона без рукавиць. Сильно мерзне в руки. Вона в шоці. Плаче!.Зупиняю групу. Знімаю льодоруба , прикріпленого на бік наплічника. І даю Наталі палиці для стійкості. Бачу вдалині стовпчик. Підбігаю. Льодорубом добре страхуватись. На стовпі зелений маркер. Раптом бачу просвіт. Ніби відчинилось вікно. І побачив червоний дах будівель на схилі попереду. Зліва провалля і скелі! Далі Біла Мла. Нічого не видно. Зрозумів , що це Заросляк. А скелясте провалля між жандармами Малої Говерли(вис. 1762) і Говерлянки. А цей стовп біля якого зараз, це стовп зеленого маршруту, що йде на Кукул ч/з Малу Говерлу(польська мапа так називає вис. 1762). Беру праворуч. Простую в напрямку, де бачив Заросляк. Забиваю п’ятки в наст. Чоботи важкі і добре забиваються. Народ підтягується.(ФОТО 8.9,8.10).

Всі рухаються по моїх слідах. Пройшли бл. 200м. Чекаю. Найважчу в плані орієнтування і найнебезпечнішу ділянку пройшли. Лариса і Наталя виходять з мли. (ФОТО 8.11). Вони за метрів 50 від нас.

Фрагмент діалогу зі спуску:

Оксана спускається до мене першою.

Вони всі такі кумедні і безпомічні після такої гігантської дози адреналіну. Знову накочується на пів»обличчя посмішка.

Нарешті шок у всіх минув. В руки Наталці холодно - віддає палиці.

Вже є трохи видимість. Видно вдалині стовпчик. Ідемо на нього. Жовтий маркер. Це спуск на Заросляк. Вже спокійніше! Спускаємось ще 100-150м. Видимість трохи краща. Видно 1-й виступ Говерли. Спускаємось на 2й виступ. Натрапляємо на сліди на насті які ведуть з Говерли.

2-й виступ Говерли. Потім на 3й. Зустрічаємо групу з Києва. Усі з льодорубами. З ними 1 дівчина. 6 чол.

Тепер є їх сліди! Але тут вже вони не так потрібні як на горі.

3-й. Праворуч урвища і скелі. Ідемо повільно і досить обережно. Страхуючись палицями. На стежках ділянками потопився сніг і зробилася багнюка. Досить слизько. Починаються чагарники. Зарості гірської вільхи і трохи жеребу. Доходимо до струмка. Що тече по стежці. Робимо привал.(ФОТО 8.13). Тут очевидно відпочивали києвляни, бо на снігу сліди від їхніх рюкзаків і купа слідів. Вгорі видно 3-й Жандарм Говерли, з якого ми щойно спустились.(ФОТО 8.14).

Добре видно Малу і Велику Кознєску. Під Малою знаходиться Заросляк(ФОТО 8.15).

Також – Брескул і водоспад Гук Прутця Заросляцького(ФОТО 8.16).

Невдовзі спускаємось на галявину з щитом. Піднімається велика група туристів./таких, що приїжджають автобусом/. Їх гід питає яка там ситуація на Говерлі. Дякує, що ми протоптали сліди.

Видимість тут нормальна.

Далі ідемо лісом. На деревах добрі маркери. Горе туристи продовжують тягнутися вгору як мурахи.

13:34 Переходимо Прут.(ФОТО 8.17).

13:47 Ми біля Заросляка.(ФОТО 8.19,8.20).

Продовжуємо рух автомобільною дорогою.(ФОТО 8.21,8.22). Зрідка проїжджають автівки.