Технічний опис маршруту спортивного пішохідного походу 2-ї категорії складності.-7a

Здійснений в період 30 квітня – 8 травня 2011 року в Українських Карпатах.

14:22 Вершина Шешула. Фото на тлі Петроса – Говерли.(ФОТО 7.28, 7.29).

Видно верх Копиці.(ФОТО 7.30).

Спуск. Чагарники. Сніжники і нижче гірська вільха. Досить складно продиратись. Треба розгортати зарослі руками. Виходимо на перевал. Зарослі закінчуються. Тут стовп і столик дерев»яний з лавами. Але досить морозяний вітер і ми ховаємося далі за горбиком на привал.

14:40 Ми вже на перевалі.(ФОТО 7.32).

Спустилися з Шешула. Північно – східний схил порослий важко – прохідним чагарником. У чагарниках сніжники. Майже у самому підніжжі трапляються зарості гірської вільхи. Видно полонину Рогнеську.(ФОТО 7.31). Також траверс висоти 1722.(ФОТО 7.33).

Робимо привал.(ФОТО 7.34). Перекушуємо. Шоколад. Горіхи. Все затягло, пішов сніг. Спустилася з Петроса російськомовна група. Питаю чи сильний вітер на горі.

16:25 ми за горбиком. Сховалися від морозяного вітру. Перепочинок. Шоколад . горіхи.

15:20 Вихід з перевалу.

Трохи піднімаємося. Слупки. Пішов траверс висоти 1722. Ідемо ним. Трохи чагарників. Струмки. Великий сніжник. Ідемо ним. Вказівник на Петрос. Виходимо на пол.. Ленчулеську. Побачили верхівку Петроса з квадратиком зруйнованої каплиці. Через деякий час затягло гору хмарою. Пішов снігопад.

Все засипало снігом. Дуже погана видимість. Ховаємося за горбиком. Вдягаємо бахали. Хто ще не одягнув. Підйом доволі пологий. Кажу триматися купи. Долаємо сніжники присипані снігом. Видимість ще більше ускладнюється. Місцями шукаємо стежку. Поступово піднімаємося.

16:57 Врешті вершина. Видимість слабка.( Фото 7.40-7.43).

17:07 Зразу спуск.(ФОТО 7.44-7.50а).

Тут нижче вершини багно. Роблю перші кроки і падаю. Дуже слизько.

Кажу йти обережно і не поспішати. Оксана впала вже кілька разів.

17:17Ми на 2му Жандармі(2й виступі).

17:33 Вже трохи проясніло. Видно Говерлу.(ФОТО 7.50в).

17:34 Великий сніжник. Долаємо успішно.(ФОТО 7.50г-7.53).

Сніг іде. Зі спуску бачимо, що під лісом на Головчеській намет.

17:53 От – от підніжжя. Продовжуємо спуск з Петроса. До низу вже недалеко.(ФОТО 7.56).

17:55 Далі вже сухіше. Нема снігу. Видимість краща. Біля каменя внизу перепочинок. Видно Чорногору з Говерлою(ФОТо 7.57), Менчиль.(ФОТО 7.58).

Проходимо стежкою між жеребом і вільхою. Гребенем. Спуск на Головчеську.

18:23 Полонина Головчеська.(ФОТО 7.60, 7.60а). Сніг дущає. Петрос в хмарі.(ФОТО 7.59).Але можемо розгледіти траєкторію нашого спуску.(ФОТО 7.59). Кількахвилинний привал.

Входимо у ліс. Багато сніжників, калюж, баговиння. Дорога сильно розмокла.

Дорога траверсує висоту 1587,6. 800м лісом і вже полонина Скопеська. Видно табір. Дим від вогнища. У дерев»яному накритті отаборилася якась група. Намети поруч. Кажуть що на Перемичці усе зайнято.

18:56 Робимо фото.(ФОТО 7.61, 7.62).

Ми йдемо на Перемичку. Там хочемо ночувати, бо взяти сьогодні ще Говерлу буде вкрай важко. Залишимо її на завтра. Турбує завтрашня погода! Знову входимо в ліс. Дощ з мокрим снігом. Дорога сильно заболочена.(ФОТО 7.64).

19:15 В лісі по праву руку від дороги меморіальна плита, загиблого туриста в 1962 році.(ФОТО 7.63).

Тепер уважно глянувши на мапу бачу: червоний маршрут/карта Чорногори Аерогеодезії 2005/іде ч/з вис. 1619,5. Він зрізає 850м, бо дорога відходить праворуч і траверсує цю висоту. Цією дорогою на право ми й ішли. Чомусь ніколи раніше не звертав увагу на цю деталь. І завжди міряв відстань від Петроса до Говерли чи навпаки ч/з цю висоту. А насправжки ходив завжди дорогою, що траверсує вис.1619.5. В результаті кілометраж цього дня виявляється більшим на 850м. Отож 17.1км + 850м= 17,950км. Потрібно заокруглити до 18ть. Бо в реальності на спуску з Петроса є чималі серпантини, а на мапі маршрут позначено прямо.

В екопункті «Перемичка» виявилось троє хлопців. Ще 2є німців мали прийти, вони здійснили підйом на Говерлу. Хлопці не дуже раді були нас прийняти. Сказали що в сусідньому будиночку розбите вікно. І може ми залізимо в будиночок. Ми з Сергієм пішл на розвідку. Біля альпбудиночка було кілька наметів. Сам будинок був зачинений. На пластикових вхідних дверях було розбите вікно. Та залізти ч/з нього було вкрай небезпечно. В будиночку сиділа якась група. Яка налякалась побачивши нас на веранді, з тераси заднього входу. Вони нам відчинили вікно. Ми спитали що там на горі. Вони сказали, що там є лави, на яких можна спати. І спитали чи вони ночуватимуть на 1му поверсі. Вони сказали, що вже розбили табір і будуть ночувати у наметах надворі. Вікно розбили не вони. А здогадались відчинити ч/з розбити вікно палицею. Вони не заперечували щоб ми ночували на горі.

Москвичі. Стас. Завітав до нас. Це Альпклуб. МГІ. Вони мандрували на Кавказ, були у Таджикистані.

Намети розклали в будиночку на 2-му поверсі. Вечеря. На дворі -3.Всередині 0. Потім ми трохи напалили, надихали, адаптувались. Снігопад припинився.(ФОТО 7.66), Намети москвичів притрушені снігом.(ФОТО 7.67).

Підсумок дня: Цього дня майже нічого не бачили. Видимість була дуже поганою. Просуватись ч/з Петрос в таку погоду було дуже складно, бо на спуску через багнюку було дуже слизько.